Зацілуй мене до нестями…

Зацілуй  мене  до  нестями,
Бо  як  без  тебе  жити?  
Думки  по  тілу  стікали  словами,  
Ми  в  долі  тепер  фаворити!

Зацілуй  до  безмежного  щастя
І  залиш  ще  частинку  на  вічність,
Це  наче  те  перше  причастя,
Це  хвилююча  долі  двобічність!  

Зацілуй  до  солодкого  раю,
За  тебе  нема  в  світі  кращих,
Я  з  тобою  як  свічка  палаю,
Витягни  з  царства  пропащих!  

Ти  цілуй  мене  в  груди,  в  ключиці,
Щоб  повітря  палало  вогнем,
І  вдивляйся  у  мої  зіниці,
Ми  з  тобою  найкращий  тандем!  

Дортмунд,  15.07.2014  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512356
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2014
автор: Наталія Шафран