У схованки гралися з сильними ми.
Рядочком тримаючись, вдягнені просто,
ми йшли-гомоніли у світ "хохломи",
що то за короста.
Попереду тіні, а кроком назад
потроху нас клали у латану торбу,
ті, що одурили нас іменем "Брат",
стискаючи простір до щільності тромбу.
Коли навчимося не вірити снам,
до болі вчепившись за синю щаблину,
ми скажемо згублене "No pasarán!",
як промінь над пругом розправивши спину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512382
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2014
автор: Андрій Дзюба