Я торкаюсь рукою незвіданих далей,
Зорі небу вплітаю у темну косу.
Мир складаю з малих, та надійних деталей.
Дню в горня наливаю у добро і красу.
Переорюю сум, сію радості квіти.
Птаху щастя цілую, пускаю у літ.
Це ж так просто відкрити обійми для світу!
Це ж ьак просто любов’ю наповнити у світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)