Дивився на тлю на калині –
Там сновигали мурахи.
«Мурах ненавиджу віднині
І тлю, що калину страждати
Примушують – занапащають.
Чи ж не варті огуди неспинні?» –
Вірш написав і пустив між люди.
Люди ж розуму не втрачають:
«Ти помисел божий гудиш!» –
На путь істини наставляють:
«Все богом дано у своєму часі –
Тобі і калині… й комасі…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512462
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2014
автор: Михайло Нізовцов