До кави трохи молока,
аби створити таку собі білу лінію в житті.
Раніше вона робила
твоє життя світлішим
[майже фарбувала його білим,
наче вапном].
Додавати до чаю трохи цукру,
аби хоч щось в цьому житті
стало солодше.
Раніше доза глюкози
була перевищена її поцілунками.
А зараз вона пішла.
І солодкий аромат квіткових парфумів
вже не окреслює закутки твоєї кімнати.
Не пестить твої руки.
Не залишається на комірці
улюбленої картатої сорочки.
Бо..
Весна пішла.
Та обіцяла повернутись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512539
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2014
автор: зовсім інша