Двоє стояли й дивились
На буяння квітучого саду.
В одного очі іскрились,
А інший відчув досаду.
В усьому життя один бачив,
Юності пишну браваду.
Подумки інший відзначив
Перший дзвінок листопаду.
Один захлинався:"Дивися!
Повсюди життя вирує!"
Інший понуро схилився:
"А смерть все одно віншує".
Так довго вони сперечались,
Вже й сонце сховалось за пагорб
І зорі з-за хмар витикАлись
Червленим рясним виноградом...
Словесним кидалися бісером.
І кожен в своєму впирався.
Спитали у Бога:"Де істина?.."
А Бог тільки з них посміявся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512593
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.07.2014
автор: посполитий