Серце,
смутком сковане
і прихована пристрасть.
Тіло,
в ніжнім трепеті
через губ твоїх близькість.
Погляд
я не відведу,
на свою біду .
Знаю,
те що
ти її - не мій ,
серце я собі
краю.
ПРИСПІВ:
Нащо мені ти, мука тяжкая,
Із серця вирвати сили не маю.
Сили прошу,
Щоб спогади стерти.
Сили прошу,
Щоб від жалю не вмерти.
Сили прошу.
І знову вільна.
У себе прошу.
Бо я сильна! Сильна!
Я не плачу. Сліз немає.
У мелодії сльози стікають.
Заколише мене сіра туга.
Ти моя тимчасова недуга.
Сили прошу.
І знову вільна.
У себе прошу.
Бо я сильна! Сильна!
З часом
затихає біль,
і зникає ціль – щастя.
Спогад -
це лиш тінь твоя,
тінню була я. Нащо?
Крила,
втрачених надій
і безхмарних мрій
скину.
Пісня
в море скотися,
перетвориться
в піну.
ПРИСПІВ:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512603
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2014
автор: Серафима Пант