Скільки добрих довкола і гарних!..
Скільки ж теплих думок в голові!
Тільки в цьому і козир кохання,
Що вже кращих не треба повік.
Образ милих на серці – то воля.
Їхня врода – й у іншій красі!
Бо коли когось любиш до болю –
То любов відчуваєш до всіх.
Так і я.
Хоч і очі-карати
Огортає дрімучий туман…
Ти дозволь мені хоч сумувати,
Коли бачити змоги нема.
21.07.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512622
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2014
автор: Володимир Шевчук