На відстані торкаюся руки…


Чомусь  на  світі  стало  все  інакше.
Навколо  стало  більше  доброти.
І  сонце  світить  вже  не  так,  а  краще,
В  моєму  серці  поселився  ти.
І  ранки  вже  тепер  не  полинові,
А  голову  дурманить  чебрецем  .
А  присмаки,  які  були  тернові,
Розвіялися  в  полі  вітерцем.
Ти  став  моєю  радістю  і  сумом.
На  відстані  торкаюся  руки.
Та  як  же  заспокоїть  свою  душу?
Геть  сумніви!  Найкращий  в  світі  ти..
А  щастя  недалечко  притаїлось,
Всього  воно  на  відстані  руки..
Лише  боюся,  щоб  не  запізнилось..
Бо  дні  тепер  рахуєм  за  роки..


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2014
автор: Н-А-Д-І-Я