Цей світ – він різний, як день і ніч.
Для когось вбивство – це звикла річ.
А хтось рятує чуже життя
І в небо птахом… без вороття.
Хтось сонце в небо щодня кладе,
Любов з проміння його пряде.
А хтось жбурляє смоли відро –
І сяйва наче і не було.
Хтось гасить ватру зла і брехні,
Щоб не згоріли щасливі дні.
А хтось кидає в вогонь дрова –
Йому, щоб гроші і булава.
Та пам'ять пише про всіх і все.
І кожен подих свій слід несе.
На землю прийде той судний час.
Робімо вибір, він є у нас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512689
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)