Були для пари створені колись.
У часі загубилися з тобою.
Із долею ставали до двобою.
Поранені, нескорені – зійшлись!
І не було рідніших у житті,
Бо хто ще міг ясніше розуміти?
Беззахисні. наївні, наче діти,
Жили у чарівному забутті.
Ти – юності яскравий ідеал,
Царевич із бабусиної казки,
Король поезії, маестро ласки!
Та пізно я знайшла цей ареал...
А ще банальні заздрощі богів!
Вони такого щастя не прощали – .
Творили перешкоди і обвали
Минулого несплачених боргів...
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2014
автор: Ніла Волкова