Бажаю часу, і уваги.
Розкішних квітів, подарунків,
Роби для мене якійсь вчинки,
Бо хочу вартих я стосунків.
Повинен слухати у всьому,
Питати: «Що? Коли? І як?»
Не відмовляти ні у чому,
Й не виглядати, як простак.
Радіти, що іду з тобою
Пишатись мною повсякчас,
Кохати так, немов весною
Створилось почуття у нас.
Не віддавайся тренуванням!
Невже вони тобі дорожчі?
Послухай всі мої зітхання,
І з пристрастю дивися в очі.
На першому я буду місці
Для тебе, і про всіх забудь!
Не треба друзів, і родини
Лише зі мною твоя суть.
Ну а тепер, для всіх поя́сню
Що за рядки читали Ви.
Слова, то певної дівчи́ни,
Яку не стерплю у житті.
І їх, в наш час, велика кількість,
На жаль, чомусь так повелось.
Вони не знають слова «вірність»
А лиш корисність та інтим,
Яку вони зовуть «Любов».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512856
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.07.2014
автор: Юрій Бондар