Смуток пахне лавандовими полями
І дивиться маминими очима.
В неї життя за плечима, тому вона знає,
Що в світі існує безліч морів злоби
І в противагу їм океани любові.
І тільки ми обираємо, де втопитися.
А ще можна жити в пустелі й дивитися
Як день малює наступний казковими барвами.
Я всіма правдами і неправдами
Ліктями пробивалась крізь хащі істини.
Причини смутку такі різні, а всі у воді.
Я захлинуся тоді, коли небо знітиться,
Бо як не соромно, знавши, світ - шибениця,
Зробити мене - мотузкою, а його - стільцем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512884
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2014
автор: Sandra CurlyWurly