вибухатимемо?!…

Думаєш,  
ліпше  бути  молекулою  
(себто  [електрично]  нейтральною)?  
Без  емоційною?  
Мізерною?  
Коли  душа  стає  атомом,  
що  міститься  десь  всередині,  
не  розростаючись  по  тілу  квіткою.  
Відчувати  щось,  
дихати,  
спілкуватися  хоча  б  поглядами  ≤  жити.  
Певно  ми  усі  
-  
мільйонні  частини  кратера,  
що,  
віднедавна,  
вибухає  лиш  таксисами.  
Залишилось  пережити  цю  пустоту.  
Далі  знову  реінкарнуємось  
у  
вулкан.  
Вибухатимемо?
Вибухатимемо!
Вибухатимемо...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512941
Рубрика: Нарис
дата надходження 22.07.2014
автор: зовсім інша