Люблю Україну і буду любити -
За неї - поляжу в смертельнім бою.
Просто, не зможу на світі прожити,
Не чуючи мову, солов`їну свою.
Жовтяві поля і синєє небо,
У серце, навіки, вкувались мені.
Калина червона і клен біля хати -
Досі ще сняться в чудовому сні.
Люблю Україну, не дам розірвати,
Ворожій руці кордони твої.
Як мене научала бабусина мати,
Біля хати, сидівши, білесенької.
Ти для мене усе, годен віддати,
І душу і тіло, за спокій я твій.
Лиш тільки, щоб бачити і тримати -
Прапор жовто – блакитних надій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513006
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.07.2014
автор: Познанський Дмитро