Майже триста безвинних у небо пішло.
І, о, диво! У цьому не винен ніхто!
Ну, буває ж – не тому зробили бабах.
Але триста жило. І тепер вони – прах!
Серед них - дітлахи. Ще би рано до зір!
Докір іграшка шле - ведмежа на нозі -
Мертвій. Зброя ж стріляла! І звідкись прийшла!
Жертви смерть за чиїмось наказом знайшла.
Небо бачить усе, що тут є на землі.
І воно не пробачить заяви гнилі.
Можна гріх виставляти як власну броню.
Але правда завжди доконає брехню!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)