ПУТІНКАТ

Мир  людський  вклонився  кату,
Бенкетує  сатана.
Всі  держави  вже  принесли  в  жертви  –
Своїх  громадян.
Подають  дітей  маленьких,
Шмаття  грудей  матерів,
Палять  хати  і  лікарні,
Щоб  зігріти  око  тим,
Хто  панує  у  Росії  –  
Самій  «щирій»  із  держав.
Хто  тримає  гасло  миру  –  
Самих  «мирних»  росіян.
Боже,  що  його  віддати,
Щоб  Володю  накормить.
Може  кров’ю  Порошенка
Свіже  сало  окропить?
Ні  не  треба  більше  горя,
Він  нажерся  вже  давно,
Треба  ката  умочити
в  чисте  мов  сльоза  Дніпро.
Щоб  зітлів  він  не  від  чистих  
вод  джерельних,
А  від  сліз  які  в  Дніпрі,
Років  сто  його  чекають,
Щоб  зітлів  він  навіки.
22.07.2014.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513157
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2014
автор: mexanik