Хіба в них спільне з гоями буває.

Нуртує  біль  у  стомленій  душі
Аж  кров  густа  у  жилах  закипає.
Терпіння  вже  завмерло  на  межі,
АТО  чумне  і  досі  ще  триває…

І  мруть  герої  далі  на  війні.
Майдан  в  пітьму  по  тихому  зникає.
І  гірко  плаче  «Сотня»  у  труні.
Просніться  браття  просить  нас,  благає!

Кого  в  Гетьмани  вибрали  дурні,
Хіба  такий  добра  нам  забажає?
Чому  чужинець  знову  на  коні,
Хіба  в  них  спільне  з  гоями  буває?

В  криваві  ночі  сплакались  дощі,
Бліда  зневіра  в  муках  догоряє.
Відходять  в  даль  з  Майданів  міражі,
Лиха  недоля  луками  втікає.

Озвались  болем  дзвони  на  Січі,  
Дніпро  пороги  хвилями  здіймає.
Гримлять  на  кручах  душі  -  сурмачі,
Веселка  гідність  з  пам’яті  черпає!
 
                       АТО  має  тривати  кілька  днів.
                                                     П.  ПОРОШЕНКО.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513167
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.07.2014
автор: Дід Миколай