Ти ковтаєш неквапом з глека
Сірі будні - і так щорання.
І ось раптом – у серці спека.
Це кохання.
Думи скачуть, мов коні сині.
Почуття забули мовчання.
А на спині – крила орлині.
Це кохання.
Рветься звиклості днів гірлянда.
Чорно-білого – вигорання.
Ти цвітеш, неначе троянда.
Це кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)