ще рік тому ти виношував культуру протесту
вписував її в сиру неіснуючу схему
дивився на їхні афіни таксіми
уявляв себе разом з ними
не заради газу сльозогінного
а заради зламу тектонічного
не за себе тебе нас усіх
а за тих мертвих і живих
і ненарожденних ще мрій дитячих.
ще рік тому ти не одягав балаклаву
не будував барикад не співав нову популярну
а дивився на їхні кортежі й відкати
лицемірні слова пики пихаті
реформував оточуючий тебе простір
чекав самогубства їхнього перший постріл
підпалив відразу паперову схему
рюкзак на плечі каремат на землю
протест лиш набирав своїх нервів.
ще рік тому ти не тримав будівельну каску
стримано дивився на автомобільну запаску
просто пив чай не вдягав медичну маску
не виливав пиво викидав пусту пляшку
бачив водомети лише у новинах з туреччини
коктейлі просто пили в барах троєщини
зима почала змінювати дискурс подій
постріли щити кров на передовій
так ти прокинувся у країні новій.
ще рік тому ти не чув про кевларову каску
не вивчав з новин військову справу
не розрізняв класи бронежилетів
ти ще не бачив війну без кіноефектів
виглядали дикими і в Криму жовто-синьому
тихі розмови про швидке повалення режиму
а тепер згадуєш незлим тихим пророка-Кобзаря
недарма кров'ю Героїв кипить нині рідна земля
це агонія клятого рускава міра й совка.
це відродження нації на ідейних руїнах кремля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513470
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: Володимир Скиба