Герой! Герой!
Та що із того...
Вони відходять
в вічність, в небеса.
На совісті катів
тисячі долей,
тож совість в них
заплямлена, німа...
Та зупиніться люди!..
Чи ж то кара Божа?!..
Що розум забирає
в нас війна...
Чи просто примха,
велич того,
кого ніколи вже
не приймуть небеса.
Герой! Герой!
Та що із того...
Ще пройде час
і може не один
десяток літ...
Як кара Божа,
знайде того,
хто убиває, нищить
юний цвіт.
Цвіт нації...
Її надію, сподівання...
Та пройде час,
минуть і ці роки...
Тоді ми з вірою
і з гордістю промовим:
"Ми всі родина.
Разом на віки".
24.07.2014р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513522
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: Наталя Боднарук