Я не люблю, коли ведуть нечисту гру,
Я не люблю, коли встромляють ніж у спину.
Я довго бруд налиплий із душі скребу.
І перебить нічим не можу згірклу слину.
А це так просто – роздавать добра коші.
І знов ростить, немов обрізане волосся.
Промінням сонячним – у душу із душі.
Щоб вільно й солодко усякому жилося.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513524
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)