Герої не вмирають! Та
Я знаю – це лише слова,
Ми пам’ятаємо сьогодні імена,
А завтра.. Завтра їх нема.
На мамі лиш чорна хустина.
Без батька виросте дитина.
І десь самотняя могила.
І не одна.
Сьогодні б’ють себе у груди
Друзі, чиновники, ще якісь люди:
Героям слава! Не забудем!
Так не забудем. Але люди
Всіх не згадають. Не судіть
Мене за ці слова, бо так і буде!
Героям слава! Не вмирають
Наші герої. Десь із Богом
Вони сьогодні розмовляють.
А серце матері ридає…
Прошу моліться, ось в цю мить
Будемо Бога ми просить,
Що нам героїв вже не треба,
Нехай не кличе їх на небо,
Нехай бійців не забирає.
І хоч герої не вмирають,
та ми чекаємо ЖИВИХ,
Хай не героїв, та усіх!!!
25.07.2014
Фото з Інтернету (ТСН Новини України)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513526
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: Наталька МНС