Інколи не знаю, що писати…

Інколи  не  знаю,  що  писати,
Інколи  не  знаю,  а  пишу,
Те,  що  не  зумів  колись  сказати,
Й  те,  що  я  нікому  не  скажу.
Губляться  слова,  чуттєвість,  ритми,
Вірш  різьблю  мов  камінь  дорогий,
В  ньому  є  потреба,  як  в  молитві,
Залишок  життя  мого  ясний.
Інколи  не  знаю…  та  тривога
Почуття  акумулює  в  риму,
Вірші  –  це  моя  жива  дорога,
У  житті  яка  ніяк  не  рівна.
Я  пишу  про  все:  що  відчуваю,
Те,  що  чую,  і  про  те,  що  бачу.
Поезія  мене  оберігає
Від  смутку,  від  печалі  і  від  плачу.
Інколи  не  знаю,  що  писати,
Інколи  не  знаю,  а  пишу,
Бо  багато  маю  що  сказати,
І  багато,  що  я  не  скажу…

28.  03.  2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513571
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: Віктор Остроух