На одинці, сам з собою,
Грію битий телефон,
В нього вірші я нотую,
Він завжди мов тінь зі мной.
Крісло плига у маршрутці
якось воно все не так –
Краще б замість телефону
В руки дали автомат.
Я б тоді на стінці з цегли,
Щирий вірш занотував:
Симоненко-б з своєй свитой
першим твір мій прочитав.
А так тільки тролям
Злидні можу їхні передать,
Та сокирою придурків
Можу трохи налякать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513576
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: mexanik