нічний вокзал, пустий перон,
холодна ніч й легке повітря.
десь там вдалі шумить вагон,
хвилина ще і промине століття.
глибоке море і пісок,
привітний ранок, незнайомі люди.
щасливий той, хто вже зробив життя ковток,
нещасний той, хто вже з похмілля.
невпинний час пливе як корабель,
життя іде по рейсах у вагонах.
ти бачиш, це як фарба акварель,
що ллється на папір у тонах.
привітне сонце і хороший день.
усмішка на обличчі,звісно,
тобі здається що це сон,
можливо й так,але він віщий.
це той вокзал й пустий перон,
холодна ніч й повітря чисте,
ти усміхнися, скоро прийде твій вагон,
і згодом все буде по-іншому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513596
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2014
автор: Mirosya