Летять роки, як коні воронії,
як повновода річенька біжать.
За горизонти мчаться довгошиї,
сховатись в тінь за обрії спішать.
Помчали вдаль не стишились в галопі,
вчорашні дні примкнули в стремені.
Вдяглися в шаль, невидимую робу,
як журавлі сховалися в імлі.
Надворі день вбирається у шати,
відкрили хмарки очі голубі.
Ми ж будем знов любити і кохати,
спивати в хащах радощі скупі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513670
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.07.2014
автор: Дід Миколай