Дімчо Дебелянов, Давно вже чужа мені сонця свобода


Давно  вже  чужа  мені  сонця  свобода,
у  темнім  вертепі  я  тлію  від  мук.
Життя-красота,  о,  життя-насолода,
з  тобою  довік  я  в  полоні  розлук!

Чи  в  мороці  вічно  молитві  вмирати,
чи  в  грудях  довічно  скорботі  цвісти,
там  погляд  побачить  лиш  тлінності  страти,
де  бачив  раніше  цвіт  мрій  золотих.

Димчо  Дебелянов
Отдавна  е  слънцето  чуждо  за  мене

Отдавна  е  слънцето  чуждо  за  мене,
аз  тлея  на  мъките  в  тъмен  вертеп.
Живот-красота,  о,  живот-наслажденье,
докрай  ли  ще  бъда  разлъчен  от  теб!

Докрай  ли  молитвите  в  мрак  ще  замират,
докрай  ли  в  гърдите  ми  скръб  ще  цъфти
и  моите  погледи  прах  ще  намират
там,  дето  са  търсили  златни  мечти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513776
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 27.07.2014
автор: Валерій Яковчук