Мені більш нічого не треба,
Хай мама зорею зійде,
З вечірнього світлого неба
До сина і доньки прийде.
Своїх обійме соколяток,
Співатиме, як і колись,
Замінить їм двох ангеляток,
Мов променем зійде увись.
О матінко, мамо, о нене,
Ти – мого життя оберіг,
Візьми мене, мамо, до себе,
Або ж прилети на поріг.
Повір цьому щирому віршу, –
В нім правду сказала свою.
Хоч в тебе сім’я тепер інша,
А я тебе досі люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514037
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.07.2014
автор: Плюта Вікторія