Мамо, я так просив у тебе брата,
Тепер їх аж у мене двадцять два!
Спинити зможемо страшного ката,
Матусю - це не пусті слова,повір.
Б'ємося ми з братами за країну,
За наше небо, гори і ліси,
Щоб жодна більш не розірвалась міна,
Щоб в дітей щасливі були голоси.
Не плач матусю, повернусь додому,
Молись за мене кожен Божий день!
Скажи коханій:"Посміхнуся знову,
Як виб'єм нечість зі своїх земель!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514039
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2014
автор: Оршанець