під товстим шаром бурштину
пробиваються мої ниті
від неділі що залишились
що заплутали мій апарат
я ніколи сама не гину
мої смерті як персні литі
дорогі але все ж загубились
не лишив свій коштовний мандат
я не зможу і не покину
ми з тобою вже тричі квиті
наші помсти дуже зносились
не потрібно ніяких затрат
за тобою мов вперше полину
протираючи ноги збиті
не на те ми раніше божились
весь непотріб хай тягне домкрат
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514222
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2014
автор: Марія Крижана