Ода небу

Люблю  я  сяючі,  веселі
ХмаркИ  і  грізно-величаві,
Ранкові,  ніжні  акварелі,
Яскраві  заходу  заграви!

Люблю  розгледіти  химеру,
Або  фігуру  ідеальну,
Як  у  оленя,  чи  пантеру
Складеться  хмарка  геніально.

Коли  безодню  таємничу
Усіють  миготливі  зорі,
Майстриня,  що  зоветься  ніччю,
Магічні  вишиє  узори.

А  місяць,  що  у  сріблі  блиску
Султанно  сяє  з  небокраю,
Як  у  гаремі  одаліску
Найяскравішу  обирає.

Буває  на  душі  тужливо...
Тоді  доречно  пригадати
Над  нами  неосяжне  диво  –  
Лиш  варто  голову  підняти!

2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514382
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2014
автор: Ніла Волкова