Мереживом літа гаптують мою долю,
Осінні дні мої душі дарують волю.
І лине вона птахом, і має дужі крила –
У височінь підносить її небесна сила.
Та сила, що її не кожен розпізнає,
Хоч вона є в усіх і до пори дрімає.
І я щаслива тим, що силоньку цю маю –
І досі уві сні у небесах літаю.
20.05.2014р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514386
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2014
автор: Надія Таршин