Мамо, мам... я воюю тут,
Чую вибухи, бачу дим,
Я тебе кохаю мамо дуже.
Я так не хочу помирать молодим.
Мамо, ти все, що треба для спокою,
Щоб твоя рука, в моїй руці
Я знаю... ти ждеш додому свого героя,
Але не пускають нас прокляті москалі.
Мамо, ще вчора... я був живий.
Вставав я рано вранці чистив зброю,
Ну а потім знову в бій,
Прикривати від куль Батьківщину собою.
Мам, а сьогодні мене не стало.
Куля снайперська шалена,
Серце биться перестало.
Ангели навкого і білі хмари.
Мамо, не плачте, рідна моя ненько,
Люди в формі скоро всі підуть,
Сховають танки, автомати, пушки,
И побачать, що добрі люди тут живуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514704
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 31.07.2014
автор: Оршанець