Можливо, вдасться оминути осінь,
ту прохолоду, вітром полоне́нну.
Коли термометр показує так мало,
а у душі так тепло й незбагне́нно.
Дощі, які вкривають легким сумом,
навіяним солодким смаком торту.
Коли в душі нена́висно й погано,
ти, як літак пустого аеропорту.
Дощі, які пригнічують бажання,
ту віру, й так згасавшу щохвилини.
Коли поразка була вже так близько,
порвавши на шматки душі́ частини.
Дощі, що принесуть теплі стосунки,
приємний вітер, що лоскоче щоки.
Ось так ми легко оминемо осінь,
пройшовши й горе, й щастя крок за кроком.
____________________________
01.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514842
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2014
автор: Lexi