Вічність

Вічність...гучна,тиха,незвідана,вдавлена  дикістю,оптично  неминуча.
Спіралить  надії,закручує  фітілем  вічного  полум"я  роздуми,обручу́є  далекі  взлети  і  опускає  драбиною  просте  звичайнісіньке  буття.На  брусиках  дивовижності,залишає  відбиток    крил,гіпсує  політ,зносить  вершини  слави,гіперболою  затягує  і  вирівнюється  білоокриленими  легендами  доторканості  богів,символізує  їх  просторість.Вона  відзеркалює  сяйво  ідеального,незрозумілого,прозріває  сліпих,осліплює  зрячих.
       Вічність...всмоктується  в  нашу  свідомість  крапльоросами,вливається  потоками,пробивається  джерелами  гірських  витоків,вулканічною  магмою  дихає  в  спину,виливається  змішаними    породами  таємничого  походження  всього.
       Вічність...без  хірургічного  втручаня  лазероскальпує  внутрішній  світ,підм"язевих  протоків,звилин,що  інфолокаціють  непрохідні  гущавини  таємного.Балансує  теперішнє  з  минулим,минуле  з  прийдешнім.Вона  сама  рівновага,яка  терезує  себе  саму,при  цьому  тримає  найдважче,  Всесвіт.
       Вічність...спалює,покриває  скоєне,звершене,недопите,недобуте...,
зашкарублою  поверхнею  вічної  скрині.Монотипує  себе,єство,знає  незрозуміле,індиговуалює,щоб  закам"яніти  в  шахтах  пам"яті  особисто.
         Вічність....розрекошетить  зболіле,впритул,  без  прицілу  влучить  в  оголену  свідомість,без  аерозйомок  зробить  висновки,вибудує  склепи  майбуття  відомі  тільки  їй.Спише  пергаменти  сувоями  давнини,перенесе  крізь  просторові  гори,що  впираються  у  небосхили  думок,просвітить  ультропромінне,засіргучить  пірамідальним  штемпелем  надмайбуття,яке  вже  закостеніло  в  минулому,пазлами  астральності  омитого  промінням  чистоти.
           Вічність...посріблить,позолотить,затушує  в  чорне  життя,яке  дано  за  просто  так,яке  підвласне  їй  з  безкінечністю  і  всіма  логарифмами  снів.  багатопунктирністю  меж  пізнаня  всього.
           Вічність...мольфарка,необмежена  в  віці,розкішна,непідвласна,
непідкупна,протягується  шовковими  веногоризонтами  між  хребцями
скелету  життя.Вона  маневрує  в  колуарах  пізнаного  і  невідомого.Не  вступає
в  кланову  залежність  з  дійсністю,вона  є,була  і  буде  на  осі  Абсолюту.
           Вічність...флорофауніє,виливається,розпорошується,випадає  на  дно  
океанів  перлами,сперматозоїдом  проникає  в  саму  середину,щоб  відродитись  і  бути  вічною  в  зоряному  макраме  паралелів,які  втягнуті
бермудною  бездною  розуму  Всесвіту.
01.о8.2014.

Малюнок  "Вічність"
власний.Акварель,цвітні  олівці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514900
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2014
автор: Плискас Нина