Гуде земля, і падають солдати –
Війна на сході йде, не кінозал.
Це дуже страшно – гради, автомати,
Вогонь, який розплавлює метал.
Хтось захотів країну поділити –
За планом хитрим чи по глупоті.
Йому невтямки, як це вільно жити,
Що вільно – у любові й чистоті.
Горить земля і падають герої.
І корчиться від вибухів земля.
І душиться від випитої крові,
Від тіл, в яких теплилося життя.
Навіщо ця війна – страшна, гібридна?
Ми ж тільки взялись рушить з місця віз.
Вкраїна переможе, очевидно!
Та скільки болю й виплаканих сліз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514979
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.08.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)