Хто така українська є жінка?..
Це - невичерпна ніжність і ласка,
Це - невивчена досі сторінка,
Хоч відверта вона і без маски.
Темперамент у неї - ДАЙ БОЖЕ!!!
Попади під гарячу їй руку...
Сам Господь вже тобі не поможе
(Діоксину й пластиду сполука)!!!
Та, якщо вона добра, нівроку,
Теж не кожен тут вижити зможе,
Бо ступити не дасть тобі кроку
Без цілунків, але... НА СТОРОЖІ!!!
Не дай Бог тобі скочити в гречку,
Чи сусідку в розмові згадати...
Вмить Горгона стає із овечки,
Утікай (якщо встигнеш) із хати.
І доглянутий будеш, і ситий,
І костюм тут тобі, і краватка...
Та за це, лиш її ти любити
Зобов'язаний, брате, і КРАПКА!!!
02.08.2014
Мій УЛЮБЛЕНИЙ ПАРОДИСТ написав відгук
на це моє творіння, як на мене,
НАБАГАТО КРАЩИЙ, аніж сам вірш...
Читайте, мої любі, і насолоджуйтеся.
Іван Гентош - Орхідейний
Як би взнати, яка нині буде?
Дав би Бог, щоб не злюча як кобра.
Бо від страху аж тисне під груди.
Раз в півроку буває і добра.
Стільки літ ту сторінку вивчаю –
Прикидався у ліжку Альберто,
“Доробився” сухарика з чаєм,
Хоч без маски… скажу вам відверто….
І сусідку покликавши “Кицю”,
Вскочив в гречку в недобру годину,
Менделєєва вивчив таблицю
Бо чекаю тепер діоксину.
І ходжу, як по мінному полю,
Називаю “кохана” і “мила” –
А чого нарікати на долю –
Вже знайшов, де пластид заложила.
Хоч давно приготовлені клунки –
Не втікаю, наляканий тапком.
Бо в Горгони такі поцілунки,
Що без них вже не зможу. І крапка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515086
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 02.08.2014
автор: Патара