[color="#002bff"]Подивлюся-придивлюся у гладце:
а чиє ж там відбивається лице?
Чий то писок увижається мені?
То сусіди чорні очі крижані.
Там святенник, ненависник і брехун,
на млі ока наурочить гидь лиху,
Вже такий на око лютий – то біда.
Ну чекай же, я тобі віддяку дам.
Буде сказано: як схочеш не своє,
то нехай тебе снувалка заснує.
А як пастимеш очима діточок,
то учепишся штанами за дрючок.
А як ти, собачий потрух, збрешеш де,
то нехай на тебе кумка нападе.
За обмовини масного язика
хай поїсть червак на струхлого пенька.
Як сваритимеш закоханих вночі,
а бодай ти серед двору очіпів.
А як схочеш когось ганити в злобі, -
розсоталися б шкарпетки на тобі.
А якби ти щось несказане утнув,
то бодай би поковтач тебе ковтнув.[/color]
На фото - поковтач.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515252
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 03.08.2014
автор: Еkатерина