А сніг неначе квіти,
а квіти – сонця діти,
а на дворі не квітень,
а на дворі зима.
А ти ідеш, як в квітні,
по черешневих квітах
і навкруги співають
усіх країн пташки.
А ти ідеш весною –
блакитною, рясною,
немов русалка літа,
по зелен сон-траві.
А ти як житнє поле,
а ти, як синє море,
і всі твої дороги
ведуть у океан.
І, позабувши втому,
іду я за тобою;
а надворі не квітень,
а надворі зима.
Створено 24. 12. 1986 року, смт Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано: "Кохаю". Львів: "Ліга-Прес", 2000. 96 с. – С. 25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2014
автор: Т. Василько