Жовто-сині прапори опустилися в жалобі


Зодягла  Волинь  стрічки
В  колір  чорної  оздоби.
По  церквах  горять  свічки
Пам'ять  смертної  жалоби.
Обгорілий  БТР,
Закривавлені  герої.
День  не  день,  страшний  четвер.
Кулі,  мов  осині  рої.
Розпач,  плач  і  біль  батьків,
Коси  виривають  жони…
Смерть  доноситься  з  степів,
Б’ють  набат  небесні  дзвони.
По  країні  дух  гріха
Твій  і  мій  і  України,
Мов  стіна  гірка,  глуха
Бродить  пошестю  ще  нині.
Помолімося  брати
За  гріхи  на  милість  Бога:
«Ти  солдат  усіх  прости,
Ти  опора  і  підмога.
Україну  теж  прости
І  Волинь  золотокосу,
Неміч  нашу  відпусти,
Несемо  важку  ми  ношу».
Зодягла  Волинь  стрічки
В  колір  чорної  оздоби.
Жовто-сині  прапори
Опустилися  в  жалобі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515397
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 04.08.2014
автор: Східний