Не слід шукати прагматизму
У ставленні мої́м до тебе,
Життєву логіку залізну
Тут підлаштовувать не треба.
Не слід боятись поринати
У вихор почуттів таємних.
Лиш пригадай: хто так кохати
Тебе як я зумів до мене?!
Хто серце так відкрив для тебе,
Зігрів твою застиглу душу,
Божественну підніс до неба
Рутинний хід життя порушив?!
Хто все життя леліяв образ,
Тебе побачив – серце стислось;
З тобою наодинці що́раз
Давно знайомі пестить риси?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515411
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2014
автор: Юрij Бyжaнuн