Часу нема, якщо на нього не зважати.
Все просто, гарно і без рамок.
Ти знаєш, як це - відчувати?
Світ воскресає на світанок...
Вдихни на повні сірість пилу,
Кидайся натовпу в обійми,
Малюй, пиши, люби без міри
Кохай, хай покидають сили...
Вмирай із заходами сонця,
Спокійний будь коли йде злива,
Частіше заїзджай у гості
І посміхайся так щасливо!
Ніколи не зривай ромашки,
Не бий підошвою каміння..
На повну жити це не страшно,
Як сходить сонячне проміння.
На ранок небо таке чисте,
Таке незаймане, прозоре...
Якщо ж по течії не плисти,
Давай підкорювати гори!
31.07.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515514
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2014
автор: ЕТ