Це не блокбастер! Ні! Реальність це.
Це справжній бій – поранені й убиті!
Ще серце б’ється, в вогняне кільце,
Майдану серце, «Беркутом» закрите!
Ще серце б’ється, б’ється кожну мить!
Бронею топчуть – і вона палає!
Для болю, суму, плачу і молитв
Золотоверхий двері відчиняє!
Стоїть Майдан! Стоїть під градом куль!
Волає ніч пожежами й смертями!
Лиш звір у лігві про людське забув –
З жадоби влади й страху до нестями!
Чекає звір «зачистку» і розгін.
Наказ віддав - тож миру не чекає!
Та Україна встала із колін
І вже назад дороги не шукає!
Молитва в небо і святі слова!
В вогні Герої свій рубіж тримають!
Ще серце б’ється – Матінка жива!
Вона чекає, свіжих сил чекає!
І вони йдуть, стрімким потоком йдуть!
Вогонь і смерть нікого не спиняє!
Бо Правда – тут! Свобода й Воля – тут!
Бо рабства тут! година догорає!
Жорстока ніч! Страшна і Чорна Ніч:
Найдовша, вісімнадцята і люта!
Тут всі серця і руки – пліч о пліч
І Перемога бажана здобута!
Це не блокбастер! Ні! Реальність це!
Майдану серце – кровію залите!
Воно живе! Воно прорве кільце!
Героїв Правди звіру не спинити!
Марія Волинська,
Варшавська траса, Маневичі – Київ
19.02.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515527
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.08.2014
автор: Марія Волинська