*****
Одинокий
старий дуб
схилився...
Під цим дубом,
зранений,
козак
так
Молився:
– Слава Богу,
що в бою
довелось вмирати.
Не пустив я ворогів
рідний край
топтати...
Дяка Богу,
що востаннє
допоміг у силі –
зберегти
батьківський край
і простори
милі...
Прошу,
Господи,
востаннє –
не дай загубити
Волю
й прагнення до неї
українців
жити...
Проливали кров свою
святу
християнську,
Щоб нащадки міцність мали
Арійську –
Слов`янську...
-----------------------------
Париж 2005- 2010
-----------------------------
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515557
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.08.2014
автор: Катинський Орест