Я знову хочу тютюнових снів…

Я  не  фанат  господарів  і  банків,
Царів  і  їх  розбещених  синів.
Та  я  люблю  прозорість  цих  світанків
І  кавових  та  тютюнових  снів…
Я  не  люблю  усіх,  хто  наді  мною,
Усіх  брехливих  і  нечесних  псів.
Та  я  люблю  блакить  над  головою
І  свіжість  буйно  квітнучих  лісів…
Я  не  люблю  коли  вмирають  діти,
Коли  везуть  додому  сотні  трун…
Я  не  люблю  нести  на  цвинтар  квіти,
Перебираючи  всю  жалість  тихих  струн…
Я  не  люблю  свою  дурну  державу,
Не  Батьківщину,  а  її  вбрання…
Я  не  люблю,  коли  моє  по  праву
Хтось  забирає,  ткнувши  навмання…
Я  не  люблю  кривавого  фіналу,
Брудного  неба  і  тривожних  днів…
Усе  застигло,  вмерло  і  упало…
Я  знову  хочу  тютюнових  снів…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515711
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.08.2014
автор: Аарон Краст