Не наче по лезу ножа ступаю
Порушуючи всі закони
Що майбутнього нема я знаю
Ми різні буття, різні ікони
І на питання своє – чому?
Лише чую тишину у вухах
Тримаю перед себе фотку
І знаю що це лише мрія
Ти не подружка мені – я знаю
Та що поробиш коли серце
Не вибирає а розум мовчить
І сам не в змозі пояснити
Але манить мене, просто манить
Пусті слова і сам я розумію
Намарно кинуті у слід
Але як поступити я не знаю
Як розбити в серці лід
Я сам дивуюся із себе
Питаючись – що ж далі
Не знаю, сподіюся пройде
Можливо, дві різні долі
Влад Волошин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515746
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2014
автор: Ruslan B.