Жовтіють соняхи полями,
В віночки промені вплели.
До сонця крутять головами,
Рахують кращі літні дні.
А ти десь там в озерах синіх,
У віддзеркаленнях води.
Тебе пестливі ніжать хвилі…
Я б обійняв твої сліди…
Та, я в ладунках самоти.
По ранках йду в холодні роси,
Шукать де сходяться світи.
Йду під ногами спориші...
Так манять соняхи оті.
Вони всміхаються,…як ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2014
автор: терен юрій