Осінній дух

Осінній  дух  обкурює  снопи,
На  вітрі  шурхотить  суха  солома.
Поспи  ще  трішки,  вересню,  поспи,
Дозволь  набутись  літечкові  вдома.

Серпнева  спека  випалила  луг,
Вже  де-не-де  трава  руда,  мов  грива.
Нап'яв  ставок  вербовий  капелюх
І  спить  в  полоні  лагідного  снива.

Лящить  коса  в  отаві  запашній,
Пластки  шовкові  стеляться  під  ноги,
Вже  цвіркуни  в  мелодії  чудні
Вплітають  нотки  смутку  і  тривоги.

Осінній  дух,  мов  злодій  сторожкий,
Крадеться  тихо,  ледве  чутно  шерех,
І  календарні  видерті  листки
Відносить  вітер  на  далекий  берег...  

Де  тепле  море  лащиться  до  скель,
Де  гордих  пальм  пустельні  бедуїни
Обвили  ноги  органзою  хвиль,
Де  ніжність  оксамитової  піни

Змиває  на  піску  чужі  сліди
Під  сонячним  розжареним  софітом!..
Не  йди  ще  трішки,  вересню,  не  йди,
Дозволь  мені  набутися  із  літом.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515833
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.08.2014
автор: Наталя Данилюк