Отаке мені прийшло, як я зранку пробудилися.

     Лихо  підкрадається  несподівано.    Воно  довго  ходить  за  своєю  жертвою,    підглядає  за  нею  з-за  рогу.  Темними  вечорами    складає  свої  підлі  плани,    рахує  вигоду,  потираючи  при  цьому  руки  і  зухвало  вишкірюючи  зуби.    А  потім  –  раз,  як  удав,  обкрутиться  довкруж  шиї  і  стискає,  стискає,  поки  не  задушить  свою  жертву.  
     Але  ж  ти  теж  не  ликом  шитий.  Вловлюєш  чиюсь  тінь,  що  суне  за  тобою,  чуєш  кроки,  дихання,  від  якого  стає  моторошно  у  душі.  Ти  напружуєш  м’язи,  твої  зір  і  слух  витончуються.  Ти  готуєшся  до  нападу.    Думки  прораховують  усі  можливі  небезпеки  і  усі  засоби  захисту  проти  них.  Ти  готуєшся  швидко,  в  режимі  on-line,  обдзвонюєш  родичів  і  вірних  друзів.  У  твоєму  домі,  у  твоїй  сумці  є  все,  що  необхідно,  щоб  дати  рішучу  відсіч,  навіть,  якщо  поруч  не  буде    надійного  друга  чи  родича.
     Ні,  ти  не  будеш  захоплений      зненацька,  бо  ти  проявив  уважність  і  мудрість.  Ворог  це    відчуває.  Він,  яко  хитрий  гад,  не  хоче  закінчити  життя  у  клітці  чи  з  відірваною  головою.  Він    вибирає  єдино  правильну  річ  –    відповзає,  при  цьому  ще  довго  шипить  і  плюється  отрутою.  
               Та  тобі  це  вже  по  барабану.    Ти  переміг!  
               Люди,  будьте  пильними!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515905
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.08.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)